У 2014 році я мешкав в Донецькій області, пам’ятаю його дуже добре. Я бачив усі псевдореферендуми. Вони з’явилися спочатку в місті Слов’янську, потім у Краматорську. Цих людей, які стояли на блокпостах, ми бачили особисто. 

У 2022 році 24 лютого о п’ятій ранку ми виїхали з Сіверськодонецька разом із дружиною і двома дітьми. 

Найгірше – коли дитину сонну хапаєш з ліжка і біжиш з нею в підвал під обстрілами. Немає розуміння, куди воно летить  і куди прилетить.

Ми вирішили виїжджати відразу, не чекати. Важко було, тому що всі дороги були в заторах, була проблема з паливом. Усі хотіли заправитися, а відпускали не більше десяти літрів бензину на машину. Ми їхали добу до Кропивницького, цілий день були в дорозі. Я волонтер з 2022 року.

Хотілося б, щоб завтра війна закінчилася, а якщо бути трошки реалістами, то хоча б у цьому році. Дуже хочу повернутися додому.