Людмила Володимирівна вже вдруге переживає активні бойові дії. Свій переїзд відкладала до останнього, але прильоти снарядів траплялися дуже часто, і бабуся вмовила її поїхати, щоб урятувати дітей.
Жінка розповідає, що записувалася на евакуацію з Краматорська, але останньої миті відмовилася, а потім дізналася про трагедію на залізничному вокзалі того дня. У зв'язку з бойовими діями життя її сім’ї вже вдруге різко змінилося, і як бути далі, жінка поки що не знає.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.