«Одразу почався жах. Ні світла, ні води, обстріли божевільні, бомбосховища, біганина, адреналін», - згадує Марина Філіппова. Її дві квартири у руїнах. Повертатися однозначно нема куди. Але в душі Марини подяка за те, що вона залишилась жива.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: