Історії, які ви нам довірили

1 2
меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

1 2
До всіх історій
переглядів: 79
Катерина Володимирівна Гончарова
photo0
photo1
photo2
photo3
photo4
Красногорівка
Красногорівка
«Усі покинули свої будинки через обстріли»

Сім'я її дочки залишилася без даху над головою, бо їхній будинок потрапив під обстріл. Відтоді живуть разом у старому напівзруйнованому будинку. Терпіли постійні перебої з водою, світлом, газом, їжею. З провізією допомагали продуктові набори Фонду.

Місто залишилося без газу; електроенергія з перебоями, іноді в разі розриву труб немає води. Доводилося облаштовувати свій побут в тих умовах, що склалися.

Нас у сім'ї було четверо дітей. Після смерті батька мати одна ростила нас, працювала, щоб забезпечити безбідне існування. Мені як старшій дочці в сім'ї треба було допомагати матері, наглядати за молодшими братами та сестрою.

Попри труднощі повоєнного життя, мені вдалося закінчити технікум за спеціальністю «Бухгалтерський облік». Потім почалася моя трудова діяльність на Красногорівському вогнетривкому заводі з посади контролера ВТК, потім виробничого майстра та згодом бухгалтера-ревізора в головній конторі заводу.

1959 року вийшла заміж. Чоловік працював викладачем фізичної культури в школі. Після виходу на пенсію чоловік працював двірником на міському стадіоні, я – двірником у дитячому садку «Золота рибка».

Чоловік помер 2005 року. До початку війни жила одна. Діти – син і дочка, жили окремо, у них свої сім'ї. 2013 року перенесла складну операцію на обличчі.

«Будинок дочки став непридатний для життя»

Коли почалися бойові дії, усі ми опинилися в дуже важкій ситуації. Дочка жила в будинку, який знаходиться біля в'їзду в місто, тому всі мешканці будинку змушені були покинути його через обстріли. Будинок не придатний для проживання. Дочка з чоловіком були змушені переселитися до мене.

Місто залишилося без газу; електроенергія з перебоями, іноді в разі розриву труб немає води. Доводилося облаштовувати свій побут в тих умовах, що склалися. Придбали газовий балон, щоб готувати їжу або хоча б підігріти чай. На зиму запасаємося дровами, вугіллям.

«Житло опалюємо за допомогою буржуйки»

До війни, коли був газ, їжу готувала на газовій плиті, газова колонка давала гарячу воду, опалення у квартирі через газовий котел. Зараз житло опалюється за допомогою буржуйки.

Якщо до війни пенсії вистачало, щоб оплатити комунальні послуги, придбати лікарські препарати, забезпечити нормальне харчування, купити який-небудь одяг, взуття, різні побутові засоби, то зараз з урахуванням придбання дров, вугілля, заправляння газового балона, оплати комунальних послуг дуже важко виживати в ситуації, що склалася.

Спільними зусиллями нам легше справлятися з побутовими проблемами. Дочка і в магазин сходить, і в аптеку, і на пошту, у ЖКО. Зять допомагає вдома, дрова рубає, щоб палити буржуйку. Дочка в мене інвалід дитинства. Але всі разом ми справляємося з труднощами.

«Приємно, що про нас не забувають»

2015 року я була зареєстрована на гуманітарну допомогу від Ріната Ахметова як пенсіонер за віком. У харчовому наборі є продукти, які частково розв'язують наші проблеми харчування. Адже вартість навіть круп, соняшникової олії, цукру чимала в магазинах і на ринках.

Хочу подякувати за те, що нам, жителям Красногорівки, у такий важкий час надають гуманітарну допомогу від Ріната Ахметова, дуже приємно, що про нас не забувають.

slide1
slide2
slide3
slide4
slide5
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій