Покинута домівка, скитання по містам України аби уберегти життя дітей. Від Кременчуга до Львова. Майже рік життя ми прожили поза домівкою. Все наче, як страшний сон.

Найтяжчим було, зібрати трьох дітей, валізу з найнеобхіднішим і їхати… в невідомому напрямку .Чоловік був закордоном і я сама з дітьми рятувалася. Так припало,що я була ще й принадії. І найголовніше - повернутися додому, щоб народити, а потім знову виїхати.

Нам допомагали фонди гуманітарної допомоги, надавали їжу та засоби гігієни.