Зранку 24 лютого у телеграм-каналі ми прочитали новини. Так дізналися. що відбулося повномасштабне вторгнення. Потім цю інформацію побачили у новинах. Звичайно, були ошелешені. Перші три місяці у Нікополі було спокійно. А коли росіяни захопили Енергодар, нас почали обстрілювати. Ми весь час були там, поки не розпочалися масовані обстріли. Через те, що дитина боялась, нам довелося виїхати.

Шокували обстріли мирних будинків, загибель мирних жителів. Кожен день я відчуваю шок. Не очікував, що у такий час може таке відбуватися у центрі Європи. Не десь там, не в африканських племенах, а у нас, в Україні.

Мої труднощі неможливо порівняти з тим, що відчувають наші бійці на передовій.

Приємно вразило ставлення людей. Дуже часто трапляється так, що люди відкриваються у новому світлі. Це допомога і підтримка, готовність віддати останнє, аби допомогти тим, хто цього потребує. Я бачу, як надають сприяння постраждалим, розбирають розбомблені будинки без жодних очікувань на винагороду. Вражають волонтери, які демонструють свою людяність у такий важкий час.

У нас є родичі в росії, але між нами – нерозуміння, отже, повністю розірвані стосунки. Вони були близькі і рідні, але виявилось - далекі і чужі.

Є знайомі, які загинули. Це на мене мало дуже великий вплив, що людей, яких я знав, уже немає на світі. Такі речі залишають свій слід у душі.

Ми не виїжджали, тому що вірили до останнього, що ситуація стабілізується. Дочка навчалась у Харкові, вона звідти не могла виїхати. Тепер вона у Німеччині як біженка. У мене є інвалідність і ми б з дружиною теж могли евакуюватись, але віримо у нашу країну і не хочемо залишати наші рідні краї.

Якби не масовані обстріли, ми б не виїхали. Та одинадцятирічна дитина почала боятися спати, коли усе гриміло і вибухало. Тому ми були змушені. Ми тепер перебуваємо у Жовтих Водах - тут спокійніше. У дружини тут родичі, тому обрали саме це місто.

Як на мене, війна може тривати ще дуже довго. Я хотів би бачити своє майбутнє і майбутнє своїх дітей у вільній, чудовій, відновленій Україні. Щоб не було обстрілів, щоб не гинули люди, щоб було мирне життя.