Життя в Маріуполі стало важким випробуванням для Дар'ї, адже росіяни повністю зруйнували інфраструктуру міста

Я була вдома і збиралась йти в школу, але мама сказала, що я нікуди не піду, бо почалась війна. У Маріуполі відключили воду та газ, відчувався дефіцит їжі та води. Нам з мамою доводилось збирати сніг і дощову воду. У квартирі було дуже холодно, ми з мамою спали вдвох у коридорі, але все одно дуже мерзли.

Найбільше мене шокував приліт ворожого снаряду між моїм та сусіднім будинком.

Згодом у сусідній дім було декілька поспіль влучань. Один зі снарядів убив мого друга, коли той вийшов на двір приготувати собі їжу.

До початку війни я жила з мамою. Після того, як ми евакуювались, я залишилась з батьком, а мама поїхала за кордон. Моя рідна сестра теж залишилась в Україні, але переїхала в інше місто.

У мене є чорна куртка, яка пережила зі мною всі події, які я побачила у Маріуполі. Вона нагадувала мені про моє місто та ту трагедію, яка з ним сталася.

Мене приємно вразила гуманітарна допомога і люди, які намагаються якось допомогти іншим.             

Наразі я працюю у магазині касиром.