«Волонтери не доїжджали до нас через обстріли»

Я зі своєю сім’єю жила в місті Мар’їнка Донецької області. У 2014-2015 роках російська армія дуже бомбила наше місто. Ми не виїжджали – пережили цей період вдома. Потім стало тихіше. Робота з’явилася. Мар’їнка почала відбудовуватися. Було все добре. А 24 лютого цього року знову прийшла війна.

14 березня було влучання у наш будинок. Ми прожили півтора місяці в підвалі, а потім виїхали в Запоріжжя. Найважче було бачити страх в очах онуків.

У нас були проблеми з водою і продуктами. Волонтери привозили воду в центр міста, а до нас не доїжджали через обстріли. Тому ми набирали воду з колодязя, кип’ятили її та пили. Їли те, що було вдома.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/