"Волі без боротьби немає"

Олександр Зорянський

Гурток «Точка зору» ЦДЮТ № 5 м. Харків

Вчитель: Гапєєв Леонід Володимирович, керівник гуртка «Точка зору» ЦДЮТ № 5 м. Харків

Конкурс есе на тему «Моя Україна»

Книга — наш надійний помічник!

На долю сучасних поколінь випали буремні часи. Жорстока та несправедлива війна змінила долі малих та великих українців назавжди. Вона змусила передивитись та переосмислити систему своїх життєвих цінностей. Багато людей почали повертатись до джерел свого роду, цікавитись історією нашої країни, її культурними набутками. І, нарешті, почали більше читати. Для багатьох книга стала надійним помічником. Вона відволікає від тривожних думок, навчає та розважає.

Світлина із воїном, що читає книгу в окопі, проймає та дійсно вражає до глибини душі!

Я теж багато читаю. Сьогодні спала на думку серія книг "Коти-вояки" від групи авторів під псевдонімом “Ерін Гантер”. На перший погляд, це дитячий сюжет про котиків. Але тут ми можемо побачити багато сенсів, які сьогодні актуальні. Це нестримне прагнення головного героя Рудька до волі.

Але волі без боротьби немає. Опинившись у лісі, потрібно здолати безліч перепон, аби стати справжнім воїном. У лісі діють свої закони між різними кланами котів. І тут ми бачимо ще один сенс. Навіть у боротьбі потрібно бути гідним. Навіть у війни є свої правила.

Перший цикл закінчується тим, що головний герой стає повноправним членом клану і, навіть, його провідником.

Без сумніву, раджу прочитати цей твір. Він сподобається дітям як молодшого шкільного віку, так і підліткам. На жаль, ви рідко знайдете цю книгу у бібліотеці. І це є проблемою, бо книги нині дуже дорогі. Маю надію, що видавництва та книгарні будуть зацікавлені у популяризації сімейного читання і зможуть частіше проводити акції чи надавати суттєві знижки на книги.

Книга ― це те, що прийшло до нас крізь віки, збережеться для наступних поколінь роду людського. Для мене сучасне читання ― це гарно проведений час, хвиля яскравих та позитивних емоцій, можливість відволіктися від страшної реальності.

Тож висновок, я думаю, тільки один: читайте, читайте, і ще раз читайте.

Дійсно, саме зараз книга стала справжнім надійним помічником в різних життєвих ситуаціях. Тож, впевнений, ера книжки ще не скінчилася, і сподіваюся, що ніколи не закінчиться.

Книга є нашим надійним помічником і в мирні, і у воєнні часи, адже мудра книжка перемагає усі життєві негаразди.

Вона, без сумніву, є нашим минулим і майбутнім.

У книзі є та завжди живе незламність духу і сила нашої української нації!