"Кожен блокпост був як лотерея"

Ми - переселенці з Луганської області. У 2014 році нам довелося виїхати, тому що була окупована територія. На початку повномасштабної війни перебували у Полтаві.

У 2014 році дуже важко було знайти житло і роботу. Були юридичні проблемі, кредити, досі у нас є судові справи, які ніяк не вирішуються.

Після 2014 я була впевнена, що війна не просунеться далі, і повномасштабного наступу не буде, але я помилялась.

Тоді ми евакуювались самі на свій страх і ризик. Треба було проїхати через блокпости. Можна було проїхати сепарський блокпост, а можна - і не проїхати. Людське життя на той момент нічого не коштувало. Кожен блокпост був, як лотерея. У мене була кицька сфінкс - вона виїжджала зі мною.

Ми були навчені гірким досвідом, тому перше, що ми зробили 24 лютого, - це заправили у все, що можна, бензин, купили дрова, запаслись водою і їжею, теплими речами.

Дякувати Богу, у нашій родині всі живі, є де жити, є робота. Все інше здолаємо.

Вісім років уже показали, що війна швидко не закінчиться. Майбутнє своє бачу мирним і спокійним.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/