Я вже два роки живу в Києві. Підприємство, де я працюю юристом багато років, евакуювало всіх співробітників із Донецька до Києва ще в липні 2014 року. Можна сказати, що війна почалася в мене на очах, тому що мій будинок знаходиться недалеко від аеропорту.
26 травня 2014 року пам’ятаю дуже добре, коли почали бомбити аеропорт і залізничний вокзал. Усе це бачила з власного балкона. Стрес, страх. Особливо важко було впоратися із собою, коли з’явилися перші жертви серед мирного населення.
Але тоді я не розуміла, що це все ще дрібниці в порівнянні з тим, що доведеться пережити Донецьку. На моє щастя, все, що відбувалося й відбувається в Донецьку, я знаю тільки з Інтернету та розповідей родичів. Дуже хвилююся за них. Удома не була вже півтора року.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.