Я жила в Херсоні. В перший день війни почула вибухи. Три дні тривав бій між нашими воїнами та росіянами. Потім місто окупували. Психологічно важко було бачити росіян. Я вже людина в похилому віці, ніколи не думала, що доживу до такого. У місті не було продуктів та ліків. Також деякий час ми сиділи без світла. Воду я набирала в церкві. Медикаменти привозили волонтери. 

Росіяни обстрілювали Херсон постійно. Багатьох людей забирали на підвали. Вони коїли справжній жах. Я виїхала з чоловіком у Кропивницький. Дуже чекаю миру. Хочу повернутись додому в рідний будинок.