Я жила у Покровському районі. Через мою вулицю їхали танки у перший день війни. Росіяни заходили з боку Донецька. 

Коли почались обстріли, я думала тільки про безпеку рідних. Ми залишились без світла і води. Їжу готували як могли. Важко було під час обстрілів. Воду я ходила набирала. Водовод постійно перебивали. Але я була вдома, мені це було важливо. Кожен день був страхом. Я зрозуміла, що треба виїжджати. 

Зараз я думаю про дім і чекаю миру. Дуже шкода, що моє місто зруйноване.