Перший день війни мені запам’ятався тим, що тут танки їздили. Ми були в окупації, у нас були росіяни, танки були, було дуже страшно, ночували в погребі.
Газу не було, світла не було. Ми дев’ять місяців без світла сиділи, воду нам привозили, ліків не вистачало, було дуже тяжко.
Коли були в окупації, то шокувало, як росіяни себе поводили з мирним населенням. Сильно усім було страшно, бо окупанти ходили по хатах, брали, що хотіли.
Діти потім виїхали за кордон, а ми і зараз живемо в напрузі.
Про майбутнє і не думаю. Головне - щоб скоріше закінчилася війна і був мир, щоб діти повернулися.