Ми з чоловіком – пенсіонери з села Нові Каїри Бериславського району. Нікуди не виїжджали, були в окупації.
Дізналися, що війна почалася, бо летіли ракети, бомби. Нам видно було Каховку. Ой, що там творилося! До дітей почали телефонувати.
Діти виїхали, а ми залишилися тут. Моїй матері - 88 років, тому поїхати кудись немає можливості.
Волонтери нам дуже допомагають: і продуктами, і медикаментами. І лікарі до нас приїжджають. От тільки світла у нас більше року немає - одна проблема. І вода. Річки немає у нас, і води немає. Ми скидаємося на дизель, генератор нам дали. Тому вода у нас тільки в суботу і неділю.
На вулиці нас залишилося чотири сім’ї. Ми один одного підтримуємо і тримаємося один одного. Допомагаємо один одному, чим можемо. Зараз ми допомагаємо нашим військовим. Готуємо їм їсти, підтримуємо.
Одна у нас мрія - побачити дітей і онуків.
