"Коли були сильні обстріли, ми в підвалі сиділи три тижні", - розповідає Ірина Кит з Маріуполя. Вони мешкали в районі, який почали обстрілювати з перших днів війни. Коли жінка з сім'єю зрозуміли, що залишатися у своєму підвалі небезпечно, вони під обстрілом перебралися до іншого бомбосховища. Там було дуже важко. Найстрашніше, коли маленька онука кричала, що вона хоче жити. Страшно було бачити загиблих мирних жителів, що лежали на вулицях. Коли до міста приїхали волонтери, жінка та її родина виїхали разом із ними до Запоріжжя.
"Внучка, коли ховалася в підвалі, кричала: "Матуся, я хочу жити"
Переглядів 821