Кругом бомбили, на Артема летіли снаряди. Все це було видно, всі ми чули, все у нас на очах відбувалося. А ми ховалися в підвали.

У нас по сусідству сусідка померла; їздила в Щастя працювати, влучив снаряд – і вона загинула.

Раніше я могла вільно їздити в Луганськ, кругом. Я могла спілкуватися. А тепер немає цього нічого. У мене одна мрія - щоб повернулися діти і я могла онуків бачити.