Були постійні обстріли. Я спускався в підвал і сидів там годинами, поки все не стихало. Нічого в місті не працювало ні магазини, ні транспорт, ні світло. Здавалося, що життя просто зупинилося.

Я залишався до останнього, сподіваючись, що ситуація покращиться. Але обстріли тільки посилювалися.

У якийсь момент військові приїхали й сказали, що потрібно евакуюватися. Я зібрав найнеобхідніше і поїхав разом з іншими.Тепер живу в Черкасах. Дуже хочу повернутись додому. Щодня я чекаю тільки миру.