Найстрашніший період окупації був, коли до села зайшли військові днр, – згадує Катерина Смоляр. Вони творили справжнісіньке свавілля. Ходили будинками, шукали алкоголь, їли приготовлену їжу. Жінка розповідає, як одного разу військові поклали на стіл гранату та змусили її доньку грати на фортепіано «Мурку». Після довгих випробувань обстрілами та підвалами сім'я вийшла на свій страх і ризик через переправу у бік Кривого Рогу. Страшний відрізок шляху зайняв 12 кілометрів. Але залишатися в селі було ще небезпечніше.