Ми з сім'єю були під обстрілом, коли влучили в наш будинок. Ми з дітками сиділи в погребі. Дім зруйновано, але ми дивом вижили. Діти були дуже налякані. Після вибуху син більше всього переживав за сестричку, він плакав кожного дня, боявся, що знов прилетить, і ми загинемо.
Роботу теж втратили через війну, ми не можемо дати дітям все необхідне. Зараз живемо тільки на кошти ВПО, винаймаємо будинок і дуже не вистачає продуктів харчування та гігієнічних засобів.
Найбільше страшно було, коли прилетів снаряд в наш будинок. Ми думали, що це кінець, чули як сипалась цегла, і просто молилися, щоб хоть дітки вижили. Нажаль, війна зруйнувала наш будинок, вбила наших тварин, нічого не лишилося.
