Людмила зустріла повномасштабне вторгнення в Маріуполі Донецької області. Жінка та її дочка виживали кілька тижнів без світла, газу, під обстрілами. Пізніше до них дістався онук із друзями. Виходили із міста пішки, з одним рюкзачком. Це був шлях у невідомість. Кожен новий етап подорожі приносив нові труднощі: шукали прихисток у знайомих, у школах. 7 квітня 2022 року родина нарешті дісталася Дніпра.

У цей складний час Людмила боролася з онкологічним захворюванням. Лікування, яке вона почала до війни, перервалося. Довелося наново починати процедури. Цей стрес і переживання лише ускладнили стан жінки, але Людмила не здавалася.

У Дніпрі переселенка знайшла підтримку в гуманітарному хабі «ЯМаріуполь», де відвідує заняття з арттерапії та малювання. Це стало для неї важливим способом відірватися від важких думок і знайти спільність з іншими, хто пережив подібне. Людмила відзначає, що спілкування з земляками, які розуміють її біль, допомагає їй відчувати себе менш самотньою.