Після початку війни у Павлівці почались обстріли. Війна забрала у мене все. У мене був будинок, машина, все необхідне. Жили з дружиною та й горя не знали. Потім росіяни почали бомбити село. Не стало води, світла й газу. Син пішов на війну добровольцем. Дружину я поховав. Не хотів виїжджати, залишався вдома до останнього. Продуктів та ліків у селі не було. Довелось виїхати. З собою взяв тільки паспорт та білизну. Зараз живу лише на пенсію. Тяжко виживати, але що робити. Сподіваюсь, війна скоро закінчиться. Україна повинна перемогти.