Моя сім’я жила у Волновасі на Донеччині. У мене з братом був невеличкий спільний бізнес – ми надавали послуги інтернету мешканцям нашого міста.
Війна забрала у мене все. Я – бомж, без житла, без роботи, без коштів для життя, і найжахливіше – без коханого чоловіка. Він був тяжко поранений у Волновасі. Ми рятували його, як могли – возили по різним лікарням, але ліків не вистачало… Поховали його у Вінниці. Як мені було важко – не передати словами.
Зараз я тимчасово живу у Черкасах. Шукаю роботу, щоб якось прожити.