Війна змусила нас покинути рідну домівку (ми ВПО у м. Дніпро), розірвала зв'язки з родичами, друзями та однолітками. Ми втратили роботу. Війна забрала можливість спокійно і впевнено жити, працювати, відпочивати та оздоровлювати дітей. Найбільш важким було просинатися вночі від вибухів, бігти до сховища, боятися вийти на вулицю через небезпеку. У березні 2022 р. діти бачили вибухи на власні очі. Було важко виїжджати з міста під час сирен та загрози обстрілів. Стикнулися з нестачею їжі, фінансів на проживання.