У перший день війни було відносно тихо. Потім обстріли стали сильнішими і частішими, ракети і снаряди летіли по всьому місту. Я працюю, як і до війни. Війна все змінила, але я залишаюсь вдома. У багатьох будинках у місті вилітали вікна, руйнували дитячі садки і лікарні. Магазини й аптеки зачинилися, світла, газу й води не було довго.

Не працювали банкомати, тож і грошей у багатьох не було. Я не знав що робити. Рятувала гуманітарна допомога. Я особисто отримував від Фонду Ріната Ахметова. Постійний гуркіт від зброї часто не давав спокою. Не дивлячись ні на що, наш народ згуртувався за час війни. Зараз дуже хочу, щоб настав мир і всі люди були щасливі. Щоб ніхто більше не боявся і не страждав. Це був важкий час для мене і для всіх.