Кваша Михайло, учень 11 класу Комунального закладу «Харківський ліцей №140 Харківської міської ради»
Вчитель, що надихнув на написання есе: Курганська Світлана Іванівна
«Війна. Моя історія»
Роками моє життя було мирним і рутинним, здавалося, що нічого не зміниться. Усе змінилося одного дня, коли я зрозумів, що країна стала ареною військового конфлікту, який зачепив усі сім'ї в Україні.
Моє особисте знайомство з війною почалося наприкінці зими 2022 року. Тоді мені було лише 16 років, і мій розум був зайнятий плануванням майбутнього, а не роздумами про геополітичні події. Перший сигнал про те, що відбувається щось жахливе, прийшов, коли ми з сім'єю почули вибухи, а потім увімкнули новини, щоб побачити, що відбувається в Україні. Ми всі були стурбовані і розлючені агресією, яка спалахнула на нашій землі. Батьки зв'язалися з нашими родичами, щоб дізнатися, як вони себе почувають і чи потрібна їм наша допомога.
Перше, що ми відчули — це здивування і страх. Неможливо було повірити, що щось подібне могло статися в нашій країні. Спочатку я тільки чув про це в новинах, а тепер це стало реальністю. Моя безтурботна юність раптом перетворилася на постійну тривогу і страх перед майбутнім.
Початок війни приніс багато важливих змін у нашу родину. Перше, що ми зробили, це стали уважніше стежити за новинами та подіями, що відбувалися в моєму районі та в інших місцях. Мої батьки втратили душевний спокій і постійно хвилювалися за наше майбутнє та безпеку. Коли економічна нестабільність стала більшою проблемою, вони почали економити і робити запаси.
Війна в Україні змінила моє життя і життя моєї сім'ї та вплинула на багато аспектів нашого повсякденного життя і життя в цілому.
Першою і, мабуть, найочевиднішою зміною став наш психологічний настрій. Війна викликала тривогу і занепокоєння, ми почали більше турбуватися про нашу безпеку і наше майбутнє, ми почали боятися за наших близьких, і нам стало важче контролювати свої емоції.
По-друге, змінилися плани та мрії. Це змусило нас переосмислити наші плани на майбутнє. Замість того, щоб думати про освіту та кар'єру, ми думали про те, як зберегти безпеку та стабільність. Особисті мрії, такі як подорожі та навчання за кордоном, тимчасово відійшли на другий план.
Третя — економічна нестабільність. Війна принесла економічну нестабільність. Інфляція та зростання цін на деякі товари і послуги знизили купівельну спроможність населення. Сім'ї почали більш розумно витрачати гроші і шукати способи їх заощадження.
Відносини також змінилися. Друзі та сім'я стали більш згуртованими та підтримують одне одного. Особиста безпека стала пріоритетом, і люди намагалися бути більш обережними у спілкуванні з незнайомцями.
З часом війна стала для нас реальністю. Ми звикли до постійних новин про вибухи, відключення електроенергії та води. Життя стало менш простим і складнішим. Ми стали менш впевненими у майбутньому і більш вдячними за те, що маємо, і живемо сьогоденням.
Війна також вплинула на відносини з іншими країнами та міжнародну комунікацію. Україна стала предметом геополітичних розмов і дебатів, а відносини з іншими країнами кардинально змінилися.
Війна. Це слово стало для мене символом боротьби, виснаження сил і вміння виживати. Вона навчила мене цінувати мир і стабільність та підтримувати одне одного у важкі часи. Моя військова історія — це історія мого перетворення зі звичайного юнака на більш жорстку, відповідальну та свідому людину.
Війна — це складна і драматична подія, яка змінює життя кожної людини і кожної родини. Така подія в житті неодмінно залишить у вас слід. Вона може викликати страх, тривогу та незабутні емоції, які важко передати словами. Початок війни шокує, але з часом ви розвиваєте стійкість і адаптивність, намагаючись зберегти мир і стабільність у своєму житті та житті вашої родини. Війна змінює погляди та цінності, розвиває людський потенціал та надає нам мужності долати труднощі. І, сподіваюся, це історія, яка навчить нас прагнути до миру і жити разом у гармонії з рештою світу.