24 лютого 2022 року дуже важкий був день. Усі рано прокинулися, ніхто нічого не розумів, не міг повірити в те, що відбувається. У Слов’янську був транспортний колапс.

Ми виїжджали самі, а маму не змогли вивезти. Подзвонили волонтерам. Вони допомогли перевезти маму до потяга, а ми її зустрічали у Львові. Я думаю, що війна спровокувала стреси і прискорила смерть мами.

Усі нам дуже допомогли, зокрема й лікарі. У Львові дуже гарні люди. 

Були різні люди з різних регіонів, і всі нам дуже допомогли. Усе було добре, ми всім вдячні. Ми вже повернулися. Моя робота відновилася, і я працюю. Зараз ми у Слов’янську. Майбутнє я уявляю світлим, гарним і мирним.