Я працювала у супермаркеті " Сім'я" продавцем у місті Бахмут. Своїх батьків я перевезла до себе з Луганщини. Син мій навчався у школі онлайн, йому було 13 років. Дочка, 21 рік, жила окремо з хлопцем. Вона завагітніла, але одружитися вони не встигли, все було закрито.

Дуже страшно було ходити на роботу, але потрібні були гроші на лікування моїх батьків. Тато пенсіонер, 73 роки, маломобільний, з інсультом. А мати пенсіонерка, 70 років, з хворобою Паркенсон. Шокувало мене те, що 19.08.22 року, мій майбутній зять ( він працював у таксі) потрапив під артобстріл у м. Бахмут. У лікарні він помер. Так і не дізнавшись, хто у нього народиться. А через два місяці померла і його мати...

Гуманітарну допомогу нам привозили дуже мало, її не вистачало на мою сім'ю. Щось купували самостійно. Моя вагітна донька була вже зі мною. Лише батькам надавали з Луганщини кожен тиждень продукти.

Війна позначилася тяжко на нашій сім'ї. Втрата майбутнього зятя, свахи… Самий зворушливий момент — це народження онука у м. Дніпро, 08.02.2023р.. Ця крихітка дитя війни, без тата...

Роботи зараз в мене немає. Доглядаю хворих батьків. До війни працювала продавцем, потім адміністратором. В мене є фото нашого будинку. Якого вже немає. Це такі спогади!!! Це життя!!! Дивлюся до і після... Боляче, сумно. Нам немає куди повертатися. Нас шестеро. Я розлучена. Але я ще пишу вірші. Вибачте, що на російській мові, але я вам його напишу.

Люди, остановитесь!
Замрите, прошу Вас, на миг.
Чуточку задержитесь,
Для Вас написала я стих.
Ночью, когда все уснули,
И звёзды, и даже луна,
Со свистом лететь стали пули..
Так начиналась война...
От грохота танков все стекла
Дрожали, стонали во тьме,
Пули как тонкие сверла
Вонзались бесстрашно везде.
Где-то собака завыла
Такой раздирающий вой
Дом у соседей разбило
Дрожь вся по телу волной.
Крики детей доносились
Плач, после взрыва гранат
Сердце в груди колотилось,
Как только стрелял автомат.
В подвале, где семьями мыши,
Разгуливали пешком
Набилось людей выше крыши
Многие босиком.
Слышался гул и сирены,
Долгий внушительный вой
Удар!!! Да такой тяжеленный
Всех нас накрыло стеной....
Люди! Остановитесь!