Чаповська Катерина, 1 курс, ДНЗ «Вінницький центр ПТО технологій та дизайну»

Вчитель, що надихнув на написання есе - Рибачук Анна Володимирівна

«1000 днів війни. Мій шлях»

Війна - це боротьба не тільки на фронті, це битва в серцях мільйонів людей. Вона принесла нові страхи і тривоги, кардинально змінила життя людей. Вона показала наскільки важливими є звичайні речі, наскільки цінними є наші життя.  Ці тисячу днів – є найважчими в житті кожного українця, в моєму житті.

Перші дні війни  - це повноцінний хаос. Інформація про вторгнення лунала з усіх боків, накриваючи все новими і новими хвилями шоку і страху, інфопростір перетворювався на фільм жахів.

Звичне почуття безпеки, відібране державою-агресором, тепер лише спогад минулого. Не розуміння, що далі буде, невпевненість у завтрашнім дні – одне з багатьох, що довелося пережити не тільки мені, а й усім. Я спостерігала як формується нова реальність. Реальність, у якій руйнуються долі людей, інфраструктура і економіка країни, усе звичне нам розсипається, як картковий будинок.

Найважливіше те, що з часом починаєш до всього звикати. Нова жорстока реальність - повітряні тривоги, обстріли, смерті невинних людей  - це страшне випробування для кожної людини, яке стає повсякденням.

Це змушує замислюватися, не залишає байдужим, це спонукає до дій. Це підштовхнуло мене до волонтерської діяльності, хай навіть не такої великої, якої хотілось б, це навчило мене не залишатись осторонь чужих переживань та допомагати людям, дбати про тих, хто поряд. Війна змінила моє світосприйняття, показала наскільки жорстоким може бути світ, відкрила очі на ті речі, які залишались поза увагою. 1000 днів це достатній час для того, щоб зрозуміти яким страшним є сьогодення, а також достатній час для того, щоб навчитись бути вдячною і цінувати кожну мить, яка у мене є.

Війна – це страшний урок для кожного з нас.