На момент російського вторгнення я вже була з 2014 року військовим капеланом. Я ВПО з 2014 року з міста Антрацит. До сьогодні і надалі допомагаю бійцям, проводжу психологичну роботу, душепастирську та допомагаю усім необхідним, що можу. З 2014 року їздила по позиціям Донецької,Луганської та інших областей.

Багато є що розповісти,але.....війна нещадна....тільки разом ми зможемо перемогти.

Я багатодітна мати,служитель церкви, капелан,волонтер....та просто друг. Труднощів було і є дуже багато,але зараз робимо усе можливе,щоб допомогти бійцям,тому,що заради них ми прокидаємось кожного ранку і наші діти мають посмішку

Нажаль, зараз разом не живемо з чоловіком, він на захисті.

Були такі моменти, які приємно зворушили до глибини душі, це коли бійці їхали живі додому.

Зараз знаходжусь в декретній відпустці.

Є речі, які нагадують про трагічні події, що розпочалися 24 лютого 2022 року, їх дуже багато, але це особисте...