Доброго дня! Мене звати Єлизавета, мені 11 років. Наша родина з Лисичанська, це гарне місто, у нас с дівчатами була своя галявина, де ми грались та гойдалки, улюблений кіоск, де ми купували солодощі. Зараз ми у Павлограді, це гарне місто, багато парків, річка, але в мене тут немає друзів, собаки Б'янки та двох котів - Ксюши та Кіс.

Війна дуже змінила нас, мало посмішок та радощів, а якщо гроза, то ховаємся у ванній. Я дуже сумую за своєю кімнатою та друзями, а також за своїм комп'ютером. Вдячна тим людям, які під вистрілами вивезли нас з пекла, та людям, які допомагають речами та їжею! Мрію про новий гаджет для навчання, бо з моїм телефоном важко навчатися, а у батьків грошей вистачає лише на квартиру.. Дуже сподіваюсь на цей подарунок, вірю в чудо!!!