Я весь час живу в Новотроїцькому, працюю в дитячому садку. Пригадується все хороше, що було до війни. Ми жили добре. П'ять років тому помер чоловік, і я залишилася одна з двома дітьми. Одній дитині 11 років, другій 15. Стало дуже складно, намагаюся якось видертися і допомогти дітям.
Чоловік помер, може бути, військові дії стали поштовхом до хвороби. Ми всі отримали великий стрес, дуже переживали за дітей.
З початком війни наше життя повністю змінилося. Раніше я працювала в Донецьку, на підприємстві «Геркулес». Навіть коли все почалося, я продовжувала їздити на роботу. Це було ніби вчора. Але все ж, я роботу втратила, мені дуже шкода. Ми з дівчатками їздили в Донецьк в цирк і дельфінарій, на атракціони. Всього цього зараз дуже не вистачає.
Коли були сильні обстріли, ми дуже боялися за дітей, сиділи в погребі, діти плакали. Особливо сильно злякалася старша дочка. Не хочеться ні бачити, ні чути, коли стріляють.
Нам добре допомагав Фонд Ріната Ахметова. Я отримувала продуктові набори на себе і дітей, і вони нас сильно виручали. Велике спасибі Фонду, що допомагає.
Війна дуже сильно відбилася на нашому здоров'ї, з'явилися сиве волосся. Мріємо, щоб настав мир, і ми спокійно їздили в Донецьк, щоб була робота. Хочеться, щоб все було тихо і добре.