Історії, які ви нам довірили
Максим з сім’єю на деякий час виїжджав з Охтирки, бо дитину налякали вибухи. Він не хотів, щоб вона отримала ще більший стрес
Мені 33 роки. У мене є дружина, діти, батьки. Ми жили в Охтирці, а коли почалася війна, поїхали у віддалене село, щоб убезпечити дитину, бо вона дуже злякалася. Зараз вже повернулися додому, працюємо.
24 лютого о п’ятій ранку я їхав з Харкова в Охтирку, і вже було чутно вибухи. Я зателефонував другові й розповів про це. Він не повірив, думав, що жартую. А вийшло зовсім не смішно.
Страждають мирні люди, які все життя працювали, щоб купити житло й облаштувати його, а потім залишилися без нічого.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
