Вісім місяців я жила в окупації без світла і всіх комунікацій. Обстріли були страшними. Воду у село завозив місцевий фермер. 

Окупанти коїли все, що хотіли. Чоловіків забирали та вивозили на підвали. Тримали у себе в середньому один тиждень та повертали чоловіків побитими. 

Я нікуди не виїжджала. Зі свого двору намагалась не виходити, постійно була ближче до підвалу на випадок прильотів. 

Коли в село заїхали ЗСУ, я зраділа. Поступово почали завозити гуманітарну допомогу та хліб. Сподіваюсь, що більше росіяни до нас не прийдуть та війна скоро закінчиться.