До початку війни Людмила Сергіївна проживала у Пологах, але коли поряд з її домом почали чути вибухи виїхала до Запоріжжя. Вона згадує, що у місті закрилися магазини, не було продуктів, а пересуватися вулицями було страшно. Героїня працювала адміністратором, але на новому місці поки що не змогла нікуди влаштуватися. Їй дуже хочеться, щоб воєнні дії швидше припинилися, а родина повернулася додому.