Олена Олександрівна розповідає, що до її села війна прийшла 22 березня. Сім'я виїхала за першої нагоди й за допомогою волонтерів вдалося знайти житло в Запоріжжі. Героїня зазначає, що її вразила згуртованість людей та всіх, хто підтримує вимушених переселенців. Великим шоком для неї була повна руйнація батьківського будинку.