У день повномасштабного вторгнення Філіпп прокинувся від новин про вибухи в Києві. За кілька годин перші удари пролунали й поруч з будинком — вороги били по аеродрому.  З мамою він виїхав в інше село. Але незабаром туди зайшли російські війська — і село опинилося в окупації.

Коли снаряди летіли зовсім поруч, родина бігла в підвал. Так тривало, доки матір не зв’язалася з колегою з лісництва. Чоловік поспішив родині на виручку — через заміновані дороги, з білою тканиною на машині як знаком, що він цивільний. Він самостійно проклав безпечний маршрут, обминув мінні поля і, ризикуючи життям, дістався села. Забрав маму, тітку й Філіппа — і вивіз їх з окупації.

Далі — довгий шлях через росію, потім – кордон. Нарешті — Польща. Далі – Луцьк. І відчуття полегшення: "Ми вирвалися, ми живі!" 

Свою історію Філіпп розповів у рамках проєкту «Рінат Ахметов — Дітям. Мирний відпочинок дітям України». Проєкт у форматі дитячого табору забезпечує психологічну реабілітацію, відпочинок і відновлення дітей, які постраждали внаслідок війни.