Війна розлучила Михайла Дмитровича з дітьми, він не може з ними побачитись. Коли почали стріляти, від вибухів летіли шибки, валилися будинки – людей охопив страх. Були перебої з водою. Мирні мешканці покинули селище та поїхали у пошуках кращого життя, вулиці спорожніли. Михайло Дмитрович мріє про те, щоб закінчилася війна, поїхати до дітей та онуки до Ясинуватої.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: