Історії, які ви нам довірили
Від початку війни я не залишала Україну. Коли нас обстрілювали, було таке відчуття, що з мене виривали всю душу. Ми пережили справжню гуманітарну катастрофу. Не було хліба, його довелось заміняти сухарями й млинцями.
Труднощі й тривога за близьких людей згуртували мою сім’ю, ми стали частіше телефонувати один одному. Розчулювала допомога від тих, від кого я найменше очікувала.
Шокувала смерть рідної людини, яка захищала нашу країну. Лишилась могила на кладовищі та біль.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
Інші історії
