«Війна вигнала всю нашу сім'ю з дому»

Жінка вимушена була поїхати за кордон, щоб врятувати маленького сина

Я спала у своїй квартирі. Прокинулись від звуків «Градів». У вікно побачила червоні спалахи. Схопила сплячого сина в ковдрі й побігла в підвал.

З перших годин вторгнення наше селище потрапило під окупацію, з перших хвилин ми жили без електроенергії, тепла і води. Шокували спочатку колони військової техніки, яка їхала нашим селищем.

На третій день війни всі місцеві крамниці були розгромлені, й можливості купити їжу не було. Їли ті запаси, що були вдома. Через тиждень окупанти почали привозили гуманітарну допомогу - продукти.

Війна вигнала всю нашу сім'ю з дому. До нашого подвір'я прилетіла ракета, тому ми й поїхали, бо боялись, що якщо влучить в автомобіль, то вже не зможемо виїхати.

У мене була робота, я працювала дистанційно. Через війну в моєму селищі не стало електроенергії, зв’язку і всіх благ цивілізації. Роботу я втратила. Планую влаштуватися на роботу за кордоном. Коли скінчиться війна і моє селище буде звільнене від окупантів, я повернуся додому і буду відбудовувати свою домівку.

На згадку про минуле у мене є теплий пуховик мого сина, який і досі пахне вогкістю підвалу.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/