Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Єлизавета Олександрівна Кружилова

«Війна не минула і Україну»

переглядів: 361

Кружилова Єлизавета, 17 рокiв,

ЗОШ №15, м. Мелітополь

Есе "День, коли для тебе почалася війна"

Війна - це конфлікт між країнами, який переростає в воєнні дії. Щоб довести свою правду, агресор провокує, розпочинаючи активні дії. Це одне з найстрашніших подій, що може трапитись у житті.

Єдине, чим об'єднує війна, - це щире бажання людства про її закінчення. У першу чергу, це бажання матері, яка зі сльозами провела свою дитину на фронт. Дружина, яка не може знайти собі місця, бо живе зі страхом у серці: кожної миті може стати вдовою, а її діти - сиротами.

Війна не минула і Україну. Коли вона почалась, мені було 9 років. Дитина, яка не дивиться новини, не розуміється на політиці, не розуміє, що саме коїться. Але серцем відчувала страх.

Уперше я замислилась про серйозність цієї події, коли моя подруга з Донецька переїхала до Запоріжжя. Вона показувала мені жахливі фотографії зруйнованих будівель, страшні скалки від снарядів... І ще багато чого.

Про це страшно не тільки думати, а й згадувати, не кажучи вже, прожити. Але найважче, на мою думку, покинути рідний дім. Дім, у якому ти мріяв прожити щасливе радісне життя. Покинути своїх родичів, друзів, майже всіх людей, з якими ти проживав і спілкувався.

Та остаточне сприйняття всього жахіття цієї війни для мене прийшло, коли до нас в клас прийшов хлопчик- переселенець. У нього був засмучений вигляд, важкий погляд, він майже не розмовляв. На всі спроби більше дізнатися про його родину, дім, місто – він мінявся в обличчі, замовкав.

Я тоді почала розпитувати батьків, знайомих, слухати новини про війну, якої нібито немає. Але найбільше дізналася після уроку літератури, коли говорили про Велику Вітчизняну війну, про наслідки. Андрій раптом пішов зі мною додому й почав розповідати про свою школу, дім, друзів…

Отже, я не бачу нічого доброго в цій війні. Вона приносить тільки сльози, ненависть, пролиту кров, розлучає людей на деякий час або назавжди.

Я вважаю, що всі війни в світі повинні закінчитися. Але в першу чергу треба почати з себе: вчитися домовлятися з людьми, конфліктні ситуації зводити до мінімуму. Бо, як відомо, все починається з малого...

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
2014 Текст Історії мирних діти безпека та життєзабезпечення діти Конкурс есе 2021
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій