Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Анастасія Кузьменко

«Війна – це страждання, біль і смерть»

переглядів: 9

Кузьменко Анастасія, учениця 10 класу Леськівського ліцею з початковою школою та гімназією Леськівської сільської ради Черкаського району Черкаської області

Вчитель, що надихнув на написання есе - Марштупа Алла Миколаївна

Моя Україна майбутнього

Якою ж буде Україна в майбутньому? Про це можна говорити годинами, і у кожного будуть різні думки, а може, ми навіть дійдемо до спільної думки і втілимо цей проєкт у реальність. Нині є дуже багато політиків, які запевняють нас, що вони роблять усе найкраще для майбутнього України, але чомусь цього не видно.

Говорять вони одне, а роблять інше. Таке враження, що не про Україну говорять.

Що означає мир для мене сьогодні? Це життя без війни, те безтурботне життя, яким українці жили до 24 лютого 2022 року, коли ще не літали ракети над головою і ми не чули сигнали повітряної тривоги, коли не ховалися у підвалах і не молилися, щоб протиповітряна оборона збила цю кляту балістику, коли нічого не розуміли у військовій техніці, коли не бачили прильоти у будинки рідних…

Можна багато перераховувати ще «коли», але може хтось думав, що війна – це просто героїзм. Ні! Війна – це страждання, біль і смерть.

Гине багато військових, а це молоді хлопці та дівчата, які ще й життя нормального не бачили; це чоловіки, які пішли на фронт захищати свою сім’ю та дітей; це добровольці із інших країн, яких не стосується ця війна, але вони схотіли допомогти Україні.

Тому мир потрібно цінувати найбільше, щоб не жалкувати, що не цінували життя до війни.

Що ж, повернемося до питання про майбутню Україну. Після війни я бачу нашу країну однією великою родиною,де всі допомагають відбудовувати місця, де були прильоти, де розвивають економіку країни, де покращують освіту, де допомагають лікуватися потерпілим від війни… Я хочу бачити у своїй Україні, як співала Софія Ротару:

Одну калину за вікном,

Одну родину за столом,

Одну стежину, щоб додому йшла сама,

Одну любов на все життя,

Одну журбу до забуття

І Україну, бо в нас іншої нема!

Може для когось це лише пісня, але в ній – мрія кожного українця.

Уже потрібно продумувати план святкування Перемоги України.Я думаю, що всі цей день будуть святкувати по-особливому. Це має бути таке свято, щоб весь світ дивувався і радів разом із нами, а ворог луснув від заздрощів.

Це буде. Обов’язково. Але зараз об’єднуймося  заради Перемоги, допомагаймо нашим героям на фронті, підтримуймо їх словами і ділом. А тоді, після Перемоги, ми побудуємо рай в Україні, якого немає ніде на планеті, бо це наша земля, а ми її діти.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Леськи 2022 2023 Текст Історії мирних діти безпека та життєзабезпечення діти Конкурс есе 2023
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій