Мені 61 рік. Маю дорослих дочок і двох онучок. Народився і виріс у Жовтих Водах. Розлучений. Коли почалась війна, я був у Польщі. Потім зателефонувала дочка із Запоріжжя, і я приїхав до неї, бо вона захворіла. Зараз я в Жовтих Водах.

Зараз я без роботи. Свого часу працював на Півночі, тому маю непогану пенсію. Всі труднощі ми переживемо. Відключенням електроенергії нас не злякати. Я один раз ходив за гуманітарною допомогою.

Шкода, що гинуть молоді люди.

Дивлюсь, що зараз пішло озброєння нашим хлопцям. Дай Бог, щоб війна швидше закінчилась. Україна є, була і буде.