Юзик Софія, 14 років, учениця 9 класу ЗЗСО І-ІІ ст., с. Ладижинські Хутори, Вінницька обл.

Вчителька, що надихнула на написання - Комарчук Анастасія Володимирівна

Конкурс есе "Війна в долі моєї родини"

Привіт. Я Софія і я впевнена, що в більшості людей війна розпочалася 24 лютого 2022 року. Але в мене все не так.

Для мене переломний момент стався 8 грудня 2017 року., коли мені повідомили, що через російську агресію я втратила свого хрещеного батька Твердолу Анатолія Івановича. Для моєї родини це була велика втрата, адже для моєї мами це був брат, а для бабусі син.

24 лютого мене розбудили словами: «Вставай, почалась війна!» . Я довгий час не могла оговтатися від цієї новини, оскільки розуміла, що життя вже не буде колишнім. В перший місяць повномасштабного вторгнення було відчуття, ніби з мене просто невдало пожартували. Але ні, все це було насправді...

Я та моя родина спершу були налякані, але згодом почали розуміти, що, як би важко не було, ЗСУ захистять нас. Ми майже не виходили з дому, весь час дивилися новини. В мене серце вискакувало з грудей з думкою про те, що: «Невже це все, невже..?».

Сьогодні 10 жовтня і в мене з’явилося відчуття, ніби я знову повернулася в 24 лютого: повітряна тривога по всій Україні, масові ракетні обстріли, дрони-камікадзе.

Ненависть та тривога затьмарюють розум. Від звуків літаків по шкірі пробігають мурашки. До цього неможливо звикнути...

Найбільше мене приголомшила єдність та незламність нашого народу. Чоловіки та жінки вступають добровольцями в Збройні сили України, волонтери плетуть маскувальні сітки та кікімори, діти підтримують захисників творчістю. Здається, що боротьба за свободу та незалежність у наших генах.

Раніше, я думала, що «МИР» - це коли всі живуть дружно та не бояться, що їхній сусід розпочне війну. Але російська «спецоперація», змінила значення цього слова. Для того, щоб вимовляти його, потрібно зрозуміти значення виразу «жити в мирі». Дехто цього значення, очевидно, не розуміє.

На даний момент ми живемо в постійній напрузі, чим далі йде відлік часу, тим гостріше ми відчуваємо біль та гордість за тих, хто вже не повернеться з поля битви, за тих, хто відстоює нашу свободу ціною власного життя.