Молода мама в декретній відпустці вимушена поневірятися по чужих хатах із двома малими дітьми

Я була вдома, мирно спала в ліжку, коли почалася війна. Коли колони танків почали в'їжджати до села, коли зникло світло, мобільний зв'язок, коли в магазинах не стало продуктів. Коли ми втікали з дому разом із двома дітками: наймолодшій ще не було й двох рочків. Бо коли переїхали на квартиру у Харкові, поряд з будинком пролунав вибух, і у нас вилетіли вхідні двері й два вікна.            

Нам довелось стикнутися з гуманітарною кризою. Спочатку я ще могла купити продукти, а потім шукала волонтерів. Моїй сім’ї дуже важко виживати, бо у нас немає свого житла, і невідомо, коли це скінчиться… Але ми всі разом, і це найголовніше. Зараз я в декретній відпустці, тому не працюю.