Я живу з сином, йому 16 років. Коли стріляти почали, нам все було чутно. Пережили обстріли, в будинку уламками дах побило.

Продукти і ліки в магазинах були, є і зараз. Прилітає сюди дуже часто: в інтернат, базар, спорткомплекс були прильоти. Від стресу ніяк не вберегтися - гримить постійно.

Іноді думаю, що війна ніколи не закінчиться.