Я сама виховую доньку. В 2014 році, коли почалась війна, їй було п'ять років. Ми жили у Бахмуті на Донеччині, чули вибухи і дуже боялись. Тоді у доньки розвинувся гіперкинезитичний синдром. Вона стала дуже збудливою, гіперактивною, з розсіяною увагою. П’ять років я її лікувала, але ми нікуди не виїжджали.

У лютому, коли почалася нова, ще страшніша фаза війни, я вивезла доньку подалі - в Черкаси. Зараз їй дванадцять років. Я намагаюсь заспокоювати дитину, але бачу, що їй потрібна психологічна допомога.