Катерина прожила в Степногірську майже 40 років, але довелось залишати домівку через війну. Будинок розбитий, жити нема де. Це наслідок постійних обстрілів. Ховались за правилом двох стін, потім у підвалах, але коли все розбите, вже ніде ховатися. І Катерина з донькою і домашніми тваринами евакуювалась в Запоріжжя.
