Іван з дружиною весь час живуть в Охтирці. Пережиті стреси вплинули на здоров’я

Проживав я в Охтирці. Мені 64 роки. Ми з дружиною були вдома - вирішили нікуди не виїжджали.

24 лютого ми дома були, спали. Потім відкрилися у нас вікна всі, коли почали бомбити. Слава Богу, скло залишилося ціле. Ми на той час були в квартирі, бігати нам нікуди було.

Великих труднощів не було: нам давали гуманітарну допомогу, тому ми все пережили.

Шокувало те, що у нас робилося в центрі міста: як все розбивали. Міську раду розбили - це від нас було десь метрів сто.

Страшно було, звісно. Ну, нічого - все пережили.

Наші діти в Сумах, ми з жінкою вдвох залишилися. Звісно, нервові стреси на здоров’я повпливали: жінка після інфаркту, так що взагалі важко було.

Мені здається, що війна має закінчитися нашою перемогою. Будемо надіятися, що це буде літом.

Мріємо про мирне майбутнє без війни - це найголовніше.