Я з мамою жила в Оріхові. Обстріли були дуже сильними. Гради прилітали на вулиці. Я чула вибухи, мені було дуже страшно. Сиділа в погребі, боялась загинути. Потім снаряд розірвався біля мого будинку і я зрозуміла, що треба виїжджати. 

З міста мене та маму вивіз брат власною автівкою. Потім він помер, бо не витримав цієї нервової напруги. Зараз я живу з мамою в Запоріжжі.

Одного разу я поїхала додому, подивитись, що з будинком. Побачили самі руїни.

Зараз я сподіваюсь на закінчення війни та відновлення житла.